• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Інформація для батьків

/Files/images/14-01-2014 12-59-56.jpg

/Files/photogallery/623ad7556fe29120466257.jpg

/Files/images/14-01-2014 13-38-04.jpg

Прихід у дитячий садок – перший серйозний етап соціального життя дитини. Досі вона спілкувалася тільки з членами родини, приятелями – сусідами або з тими, кого дорослі запрошували у дім. І от – багато незнайомих облич, нова обстановка...

У дитячих садках працюють досвідчені, кваліфіковані вихователі, які зуміють ввести ваше маля в колектив, адаптувати його до нових умов. У принципі, якщо мати в силу обставин змушена буде залишити дитину на цілий день – великої біди не станеться. Проте краще, звичайно, поступове звикання.

Поки дитина приглядається до нових товаришів, цікавиться новими іграшками, побудьте неподалік. Коли через півгодини або годину після приходу переконаєтеся, що дитина почувається спокійно, лагідно скажіть їй, що вам треба йти, що невдовзі ви прийдете по неї й заберете додому. Якщо навіть маля трохи поплаче без вас, вихователь зуміє утішити й забавити дитину. Спершу залиште її в садку на кілька годин, потім – на півдня. Згодом все ввійде в належний ритм.

Різноманітні іграшки, можливість гратися з іншими дітьми швидко зацікавлюють малят, і вони звикають до садка. Найголовніше, щоб перші враження були позитивними. А для цього дамо батькам кілька практичних порад.

Розповідайте дитині якомога більше доброго про садок і активно привчайте її до самостійності. У колективі добре закріплюються навички самообслуговування, але закласти їх належить у сім'ї, як і навички гігієни.

Батьків часто турбує, як одягати дитину для дитсадка. Насамперед так, щоб їй було зручно. Одяг має бути міцним, не ускладнювати рухів дитини (під час бігу, стрибків, лазіння тощо) і таким, щоб малюк сам міг вільно роздягатися і одягатися.

Привчіть дитину правильно застібати пальтечко, вміло поводитися зі "змійкою", одягати шапку, знімати і взувати черевики (хай взуття буде досить просте, аби дитині не доводилося вибиватися із сил, стягуючи його з ніг).

Безумовно, матері простіше самій одягти і роздягти дитину, але варто бути терплячим – нехай вчиться самостійності, дорослішає. Перетворіть цю "процедуру" на цікаву гру.

Дитина ще вдома повинна привчатися вішати або акуратно складати свій одяг, давати раду іграшкам, правильно поводитися з олівцем, клеєм, іншими предметами.

Щоб полегшити перебіг адаптації, заздалегідь учіть малого науки спілкування з іншими: поясніть, що таке дружба, чому треба йти на поступки, рахуватися з чиїмись інтересами.

У великих сім'ях взаємини між братами і сестрами допомагають малюку домовитись з іншими родинами щодо організації спільних ігор дітей. Добре також ходити гуртом на прогулянки, екскурсії. Все це не лише допомагає збагатити дітей новими знаннями та уявленнями, а й зробити їх комунікабельними.

Батьки і вихователі – перші, що впроваджують рідну українську мову в душу і розум дитини. Якщо дорослі спілкуються з дітьми чистою, барвистою мовою, вона обов'язково перейме їхній стиль. Але так само переймає вона й суржик, грубі висловлювання, жаргонізми. Пильнуйте себе!

Проте самого наслідування дорослих і запам'ятовування замало для оволодіння вмінням говорити правильно і красиво. Потрібна цілеспрямована робота над розвитком усного мовлення. Це важливо й у тому ракурсі, що в садку дитині часто доводиться розповідати про поїздки, мандрівки, які вона здійснила з батьками, про те, що вона бачила, чула і робила.

І такого мистецтва розповіді теж треба навчити ще до вступу у дошкільний заклад. Нехай дитина розповідає татку з мамою про те, що бачила у дворі, парку, зоопарку, музеї тощо. Привчившись правильно висловлювати свої думки і вільно оповідати про цікаві для неї події, маля в подальшому убезпечиться від комплексу "мовчальника".

Ще один важливий аспект: батькам належить знати стадії росту і розвитку дошкільників, а також їх індивідуальні особливості. Ріст і розвиток дитини – складний процес, одним з компонентів якого є формування рухів. Кожен віковий період – це активне оволодіння дитиною певними руховими діями.

На час приходу в дитсадок малюк, як правило, навчається бігати, стрибати, вилазити на висоту, підлізати під предметами тощо. Втім, здатності дітей на третьому році життя ще однакові. По-перше, через те, що ставлення до фізкультури в різних сім'ях вельми відмінне. Одні батьки дають дитині рухову волю - тоді вона природно реалізує свої можливості, інші стримують рухову ініціативу, через що маля, бува суттєво відстає від однолітків у дитячому садку.

Втім, ніколи не варто вважати своє дитя в "спортивним невдахою". Регулярні фізкультурні заняття в дитсадку підтягнуть хлопчика чи дівчинку до належного вікового розвитку рухів. А такі самі регулярні заняття вдома допоможуть дошкільняті полюбити фізкультуру всерйоз і надовго.

/Files/images/14-01-2014 13-39-31.jpg

Шановні батьки! До дитячих питань треба завжди ставитись із повагою, не відмахуватися від них. Уважно слухайте дитячі питання, намагаючись зрозуміти, що саме зацікавило дитину в предметі або явищі, про яке вона запитувала.

Відповіді давайте короткі, доступні розумінню малюка, уникаючи при цьому складних слів, книжних зворотів мови.

Відповідь дорослого має не тільки дати дитині нові знання, а ще й спо­нукати її до подальших спостережень, роздумів.

Заохочуйте самостійну розумову діяльність малюка, відповідаючи на його запитання зустрічним «А як ти гадаєш?»

Відповідаючи на питання дитини, впливайте на її почуття, виховуйте чуйність, тактовність до оточуючих людей.

/Files/images/14-01-2014 13-51-17.jpg

/Files/images/14-01-2014 13-41-44.jpg

Перевірте себе, відповівши на питання: «так», «ні», «іноді».

  1. Чи стежите ви за статтями в журналах, радіо або телевізійними про­грамами на тему виховання? Чи читаєте час від часу книги на цю тему?
  2. Ваша дитина вчинила погано. Чи замислюєтесь Ви над тим, чи не є така поведінка результатом вашого виховання?
  3. Чи одностайні ви з вашим чоловіком (дружиною) у вихованні дітей?
  4. Якщо дитина пропонує вам свою допомогу, чи приймете ви її, навіть якщо при цьому виконання певної справи може затриматися або зовсім зупинитися?
  5. Чи використовуєте ви форму заборони або форму наказу тільки тоді, коли це дійсно необхідно?
  6. Чи вважаєте ви, що послідовність є одним з основних педагогічних принципів?
  7. Чи усвідомлюєте ви, що навколишнє середовище дитини істотно впливає на неї?
  8. Чи визнаєте ви, що спорт і фізкультура мають велике значення для гармонійного розвитку дитини?
  9. Чи спроможні ви не наказувати, а просити про що-небудь свою дитину?
  10. Чи неприємно Вам відмовлятися від спілкування із дитиною фразою на зразок: «Я не маю часу» або «Почекай, поки я закінчу роботу?»

Оцінювання результатів

За кожну позитивну відповідь запишіть собі 2 бали, за відповідь «іноді» —1, за негативну — 0.

0—6 балів: про справжнє виховання ви маєте досить поверхневе уявлення. І хоча говорять, що починати ніколи не пізно, радимо вам не покладати надію на цю приказку, та, не гаючи часу, розпочати працювати над своєю освітою у цій галузі.

7—14 балів: ви не робите значних помилок у вихованні, але все таки над собою та своїми результатами вам потрібно замислитись. А розпочати можна з того, що найближчий вихідний повністю присвятіть дитині.

Понад 15 балів: ви повністю виконуєте свої батьківські обов'язки. Але, можливо, вам вдасться ще дещо поліпшити?

/Files/images/14-01-2014 13-58-21.jpg

/Files/images/14-01-2014 13-46-13.jpg

  • Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте ра­дість у спілкуванні з дітьми. Давайте дитині місце в сім'ї.
  • Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки.
  • Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мову. Цікавтеся справами і проб­лемами дитини.
  • Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити.
  • Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії по місту.
  • Надайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягові.
  • Обмежте перегляд телепередач до 30 хвилин. Частіше розмовляйте з ди­тиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять вас.
  • Не обмежуйте дитину в спілкуванні з однолітками.
  • Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Робіть всі справи разом з нею.
  • Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна пишатися вами.

/Files/images/14-01-2014 14-01-06.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 761

Коментарi